Головний біль

Головний біль – одна із найпоширеніших скарг пацієнтів.

Сучасна медицина не розглядає її як самостійне захворювання.

Найчастіше вона є симптомом цілого ряду хвороб різних за своєю природою та локалізації.

На відміну від медикаментозних методів, спрямованих на зняття больового симптому, існує й інший остеопатичний підхід до лікування цього виду нездужання.

Які головні болі бувають

Головний біль може вражати будь-яку частину голови, і біль може бути присутнім в одному або кількох місцях.

Лікарі класифікують головний біль залежно від того, чи є причиною болю основне захворювання. Іншими словами, головний біль може бути первинним або вторинним.

Первинний головний біль

Первинний головний біль не є ознакою будь-якого захворювання.

Хімічна активність у головному мозку, нервах, кровоносних судинах або м’язах голови та шиї (або комбінація цих факторів) може відігравати роль у виникненні первинного головного болю.

Деякі люди також можуть бути носіями генів, які підвищують ймовірність розвитку таких головних болів.

Найчастішими первинними головними болями є:

• Головний біль напруження;
• Мігрень;
• Пучковий (кластерний) головний біль.

Деякі головні болі також вважаються первинними, але трапляються рідше.

Ці головні болі мають певні особливості, такі як: коротка тривалість або зв’язок з певною діяльністю.

 Інші первинні головні болі:

• Первинний біль голови при кашлі;
• Головний біль при фізичному навантаженні;
• Первинний головний біль, пов’язаний із сексуальною активністю;
• Первинний колючий біль голови;
• Ймовірний первинний колючий головний біль;
• Гіпнічний (будильниковий) головний біль.

Вторинний головний біль

Головний біль, спричинений органічною патологією, називають вторинним головним болем. Клініцисти, які обстежують пацієнтів із головним болем, мають звертати увагу на ознаки, що вказують на життєзагрозливе захворювання.

Можливі причини вторинного головного болю:

• Травми і порушення шийного відділу хребта
• Гострий синусит (інфекція носа та носових пазух);
• Диссекція (розшарування) артерій шиї та головного мозку;
• Венозний тромбоз головного мозку;
• Аневризми судин головного мозку;
• Внутрішньомозковий крововилив і субарахноїдальний крововилив;

• АВМ (артеріовенозна мальформація) головного мозку;
• Пухлина головного мозку;
• Черепно-мозкова травма;
• Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19);
• Енцефаліт та менінгіт;
• Гігантоклітинний артеріїт (запалення оболонки артерій);
• Глаукома (закритокутова глаукома);
• Артеріальна гіпертензія;
• Побічна дія ліків

Головний біль напруги

Головний біль напруги зустрічається приблизно у трьох з чотирьох дорослих людей і є найчастішим з усіх головних болів. Частота народження протягом усього життя в загальній популяції за даними різних досліджень може досягати від 30% до 78%.

Головний біль напруженого типу ділиться на епізодичну та хронічну.

Симптоми головного болю напруження.

Приступи епізодичного головного болю напруги (ЕГБН) зазвичай двосторонні, що давлять або стискають за якістю, від легкої до помірної інтенсивності, що продовжуються від декількох хвилин до декількох днів. Біль не посилюється при звичайній фізичній активності і не пов’язаний з нудотою, хоча може бути світлобоязнь або фонофобія.

Хронічний головний біль напруги (ХГБН) розвивається з частих епізодичного головного болю напруги, з щоденними або дуже частими епізодами головного болю, зазвичай двосторонніми, що давлять або стягують за якістю, від легкої до помірної інтенсивності, що продовжуються від декількох годин до декількох днів або безперервно.

Біль не посилюється при звичайній фізичній активності, але може бути пов’язаний з легкою нудотою, світлобоязню або фонофобією.

Мігрень

Мігрень – це поширене захворювання, що призводить до інвалідності при головному болі.

Багато епідеміологічних досліджень документально підтвердили її високу поширеність та соціально-економічні та особисті наслідки.

Частота народження мігрень у всьому світі становить 10-13,8%, а в Україні близько 18,2%.

У дослідженні Global Burden of Disease Study 2010 (GBD2010) мігрень була визнана третім за поширеністю захворюванням у світі.

Вона займає третє місце – як найвища у всьому світі причинаінвалідизації як у чоловіків, так і у жінок до 50 років.

Мігрень виникає рідше, ніж головний біль напруги, але зазвичай вони набагато важчі.

Вони вдвічі-втричі частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків.

Гарвардське дослідження 20084 чоловіків віком від 40 до 84 років показало, що наявність мігрені збільшує ризик серцевих нападів на 42%, чоловікам з мігренню.

Генетична схильність також може мати значення, оскільки наявність у сімейному анамнезі мігрені є поширеним фактором ризику.

Основні тригери мігрені:

• Гормональні зміни: наприклад під час менструації;
• Емоційні: такі як стрес, депресія, занепокоєння та збудження;
• Дієтичні: включаючи алкоголь, кофеїн, шоколад, сир, цитрусові та продукти, що містять добавку тираміну;
• Ліки: такі як снодійне, замісна гормональна терапія (ЗГТ) та деякі протизаплідні таблетки;
• Фактори навколишнього середовища: включаючи мерехтливі екрани, різкі запахи, пасивне куріння, гучні звуки, душні приміщення, перепади температури та яскраве світло;

Деякі інші можливі тригери включають: втому, порушення сну, фізичну перенапругу, розлад добового біоритму у зв’язку з далеким перельотом, нерегулярний час їди.

Симптоми мігрені

Мігрень часто починається увечері або під час сну. У деяких людей приступам передують втома, депресія та млявість протягом кількох годин або дратівливість та занепокоєння. Оскільки симптоми мігрені сильно різняться, принаймні половина всіх страждаючих на мігрень думає, що у них головний біль носових пазух або головний біль напруги, а не мігрень.

Більшість нападів мігрені розвиваються без аури. Головний біль, що проявляється нападами тривалістю 4-72 години, односторонньою локалізацією, пульсуючий, помірною або сильною інтенсивністю, що посилює при звичайній фізичній активності і супроводжується нудотою та/або блюванням; світлобоязню та/або фонофобією.

Близько 20% мігрені починаються з одного або кількох неврологічних симптомів, які називаються аурою. Аура – це комплекс неврологічних симптомів, який зазвичай виникає перед головним болем, але може початися після початку фази головного болю або продовжитись у фазу головного болю.

Зорова аура – найбільш поширений тип аури, що зустрічається у більш ніж 90% пацієнтів з мігренню з аурою принаймні при деяких нападах.

Це часто проявляється як спектр зміцнення: зигзагоподібна фігура біля точки фіксації, яка може поступово розширюватися вправо або вліво і приймати опуклу в бічному напрямку форму з вигнутим мерехтливим краєм, залишаючи за собою абсолютну або змінну ступінь відносної скотоми

Наступними за частотою слідують сенсорні порушення у вигляді шпильок та голок, що повільно рухаються від місця виникнення і зачіпають більшу або меншу частину однієї сторони тіла, обличчя та/або язика.

Оніміння може виникнути після сенсорних порушень, а також може бути єдиним симптомом.

Рідше трапляються мовні порушення

За останні 3 місяці чи супроводжувався Ваш головний біль такими симптомами:

1. Нудотою або блювотою
2. Непереносимістю світла та звуків
3. Чи обмежував головний біль Вашу працездатність, навчання чи повсякденні справи як мінімум на один день?

Якщо Ви відповіли “так” хоча б на два питання, то з ймовірністю 93% у вас є мігрень.

Хронічна мігрень

У пацієнтів, які страждають на напади мігрені на фоні щоденного або майже щоденного головного болю, наголошувалося на наявності періоду зміни (трансформації) характеру головного болю – від епізодичних нападів мігренозного головного болю до поступового розвитку щоденного або практично щоденного головного болю.

Період трансформації головного болю виявляється в анамнезі не в усіх пацієнтів.

Частота народження хронічної мігрені у світі за даними статистки становить 1,4-2,2%, в Україні – близько 4,7%.

Критеріями хронічної мігрені є:

• Головний біль більше 15 днів на місяць протягом останніх 3 місяців;
• ≥ 8 днів на місяць протягом > 3 місяців ГБ відповідає критеріям мігренозного головного болю;
• З або без зловживання анальгетиками.

Кластерний головний біль

Кластерний ГБ (КГБ) є найчастішим різновидом тригемінальних (автономних) вегетативних цефалгій. Поширеність КГБ у популяції невисока – 0,1–0,4%, чоловіки страждають у 3–4 рази частіше, ніж жінки. Віковий пік захворюваності у чоловіків припадає на друге десятиліття, жінки мають два піки – від 15 до 20 років та від 45 до 50 років. Більшість пацієнтів мають епізодичну форму КГБ (90% усіх випадків) із чергуванням больових періодів та ремісій; рідше (до 10%) зустрічається хронічний КГБ, коли ремісії або відсутні зовсім, або перевищують 1 місяць.

Симптоми

Приступи сильного, строго однобічного болю, орбітального, надорбітального, скроневого або будь-якої комбінації цих ділянок, тривалістю 15-180 хвилин і виникає від одного разу на день до восьми разів на день. Біль пов’язаний з іпсилатеральною ін’єкцією кон’юнктиви, сльозотечею, закладеністю носа, ринореєю, пітливістю чола та обличчя, міозом, птозом та/або набряком повік та/або занепокоєнням чи збудженням.

Остеопатичний підхід у лікуванні головного болю

Остеопатія – це галузь сучасної медицини. Основною її метою не усунення симптомів захворювання, а виявлення первинних патологій. Вона розглядає організм як цілісну систему, де все взаємозалежне між собою і кожен орган впливає на сукупність інших.

Остеопатичні методи впливу дозволяють як позбутися болю, так і виявити, та усунути причини, через які болить голова.

Вплив лікаря на причину головного болю відбувається відразу за трьома напрямками:

Структурна остеопатія	Краніо-сакральна остеопатія	Вісцеральна остеопатія
На м’язову та опорно-рухову систему	На краніосакральну систему, на кістки, що формують череп та хребетний стовп	На вісцеральну систему, що включає внутрішні органи і системи

Дисфункція однієї з цих складових здатна розладнати роботу всього організму, викликаючи різні негативні відчуття, зокрема головний біль.

Щоб усунути біль остеопатичними методами, лікар проводить всебічне обстеження пацієнта та в індивідуальному порядку підбирає лікування. При цьому впливу піддаватиметься не тільки голова, але й інші тканини, органи та системи. В результаті така терапія призводить до гармонізації всіх процесів.

Остеопатичні методи засновані на достовірних наукових даних у галузі анатомії, фізіології та біомеханіки. При цьому вони не суперечать методам, що застосовуються в рамках традиційної медицини, вдало доповнюють їх та підвищують їхню ефективність.

Переваги остеопатичних методів лікування головного болю

Багато пацієнтів відзначають ефективність застосування остеопатії при головних болях. Якщо немає протипоказань, то остеопатична дія на область голови абсолютно безпечна і призводить виключно до поліпшення стану здоров’я  пацієнта та зняття больового синдрому.

Лікар діє м’якими методами, під час сеансу пацієнт не відчуває біль.

Вікових обмежень на застосування остеопатичних методів при лікуванні головного болю не існує: вони сприятливо впливають на дорослих людей та підлітків, дітей та літніх осіб.

Курс остеопатії не тільки зніме такий симптом, як головний біль, але й позбавить причин, що викликають головний біль, а також сприятиме поліпшенню загального стану.

Внаслідок проходження курсу лікування методом остеопатії активізуються імунні сили, покращується робота системи кровообігу, стимулюються обмінні процеси. Загалом пацієнт починає почуватися здоровішим, міцним і бадьорим.

Остеопатія позитивно впливає і емоційну сферу. Після серії сеансів підвищується здатність чинити опір стресовим ситуаціям, нормалізується загальне емоційне тло, настрій стає більш рівним, людина менше дратується.

Стаття була корисною? Підтримайте Harmony-Life